Громадська діяльність КСУ

Тези розвитку громадської організації «Київський слов'янський університет»

І. Загальні положення.

1.1. Концепція розвитку Громадської організації «Київський слов'янський університет» (в подальшому «КСУ») розроблена у відповідності з Конституцією України, чинного законодавства та Статуту КСУ, зареєстрованя Управлінням юстиції в м. Києві 26 листопада 1993 р. зі змінами та доповненнями від 15 серпня 1996 р.

КСУ - є добровільною громадською організацією, яка створена на основі єдності інтересів громадян України, що займаються дослідженням проблем історії, міжнародних відносин, культури, економіки слов'янських народів, сприяють підготовці кадрів з вищою освітою в галузі міжнародних відносин, історії, філософії, культури, економіки, мистецтва, менеджменту. Концепція визначає основні засади і напрями поточного і перспективно розвитку КСУ як єдиної установи в Україні, що готує в заснованому Київському інституті «Слов'янський університет», спеціалістів культурного і господарчого профілю для ділових стосунків з країнами Східної, Центральної, Південно-Східної Європи з різних галузей знань.

Концепція становить за мету формування в Україні на базі КСУ центру Слов'янознавства та балканістики, який був би спроможний інтегруватись у світову систему науки та освіти.

Таким чином, наша концепція передбачає, що слов'янознавство як наукова галузь і дисципліна мають бути відроджені в Україні завдяки створенню Українського слов'янознавчого центру — Київського слов'янського університету.

Якщо звернутися до історичних аналогій, то слід зазначити, що слов'янознавство як галузь науки і вузівська дисципліна в Україні поширилося в середині XIX століття саме на хвилі національного відродження, яке в ході революцій 40-х років XIX століття в Європі охопило майже всі слов'янські країни. Попри всі вади ідейних течій у слов'янському відродженні воно дало свої блискучі наслідки як у справі боротьби політичних свобод і державництва, так і в справі зближення і взаємозбагачення слов'янських культур.

1.2 В сучасних умовах весь хід розвитку слов'янських народів на посткомуністичному етапі показав, що етноісторія і етнополітика тісно пов’язані. Закономірною стала поява на карті Європи суверенних слов'янських держав.

У галузі освіти концепція розвитку передбачає вимоги світових стандартів освіти, впровадження нових освітянських технологій.

2. Становлення Київського інституту «Слов'янський університет» та регіональних філій.

2.1. Вихідним пунктом концепції КСУ є негайна потреба реформи всієї освітянської системи в Україні, в тому числі вищої освіти, розширення можливостей вступу до вузів молоді, вільного вибору ними спеціальностей, реальну потребу в яких диктує сучасне життя, та можливість здійснити це без залучення коштів держави.

Новий політичний статут України, зміни в політичному становищі слов'янських країн — суверенізація і розвиток нових зв'язків - все це робить актуальною підготовку спеціалістів різних напрямів діяльності, в тому числі фахівців із міжнародних відносин, які б мали поглиблені знання слов'янських народів, їх історії, економіки, культури, нарешті, слов'янських мов.

Виникнення у вузах десятків нових кафедр з вивіскою «Історія слов'янських народів» не вирішувало проблеми, і насамперед з кадрами, бо за цих умов гостро стало питання перепідготовки кадрів, підвищення їх кваліфікації.

В Україні на цей час не було спеціальної установи, де всебічно вивчалася б проблема сучасного слов'янського світу, його історії і культури.

Єдина для колишнього СРСР науково-дослідна установа з цих проблем — Інститут слов'янознавства та балканістики Академії наук СРСР — залишилася в Москві.

2.2. Україна має багатий досвід слов'янознавчих досліджень: десятки всесвітньо знаних імен — М. П. Драгоманов, М. І. Костомаров, П. О. Куліш, О. О. Потебня, І. Я. Франко та інші. У багатьох країнах слов'янознавство із середини ХІХ століття стає університетською дисципліною.

Звичайно, в нових умовах цього досвіду замало. Слід виробляти таку концепцію слов'янознавчого центру, яка б відповідала вимогам сучасної науки та викладання.

Особливе місце серед слов'янознавчих дисциплін належить історії.

Слов'янознавство традиційно розглядається як комплекс дисциплін, що містить поряд з історією також філософію, лінгвістику, історію культури, етнографію, археологію, етнологію.

Від серпневих подій 1991 року і до проголошення в Україні незалежності відбулася радикальна соціальна трансформація українського суспільства, зміни в політичній та економічній сферах. Цей процес супроводжується — і це спід визнати — важливою інтелектуальною і духовною кризою. Вона захопила і сферу освіти. Останні роки кризові явища загострилися, і освіта страждає від них найбільш помітно.

Стара система освіти вже не може задовольнити потреби українського суспільства. Саме в цих умовах певні зміни в рішенні невідкладних завдань могли б внести учбові заклади недержавної форми власності.

На жаль, ні новий закон України «Про освіту», ні Конституція України нічого не змінили в монопольному праві держави в галузі освіти. Це питання залишається відкритим.

В умовах економічної кризи фікцією стають права громадян на безкоштовну освіту, вибір фаху, який би був конкурентноздатним на ринку праці. Вузи неспроможні забезпечити одну з основних норм демократичного суспільства — «вільний» безкоштовний вибір навчання. Безробіття серед молоді — випускників вузів — свідчить дисбаланс між реальним попитом і підготовкою, яка відбувається у вищих школах. Останнє штовхає молоді" спеціалістів на пошуки можливості перекваліфікації. За цих умов дуже важливим є залучення громадськості до процесу формування національної політики в галузі освіти.

Відомо, що в постіндустріальну епоху приватна освіта є частиною світової освітянської системи.

У сучасній Україні приватна освіта має надати новий імпульс не тільки розвитку вищої школи, але й культури, духовного життя суспільства в цілому.

Підкреслимо кілька конструктивних моментів щодо цього.

Платна освіта знімає у стосунках абітурієнта та вузу такі негативні явища, як корупцію (у вигляді протекціонізму або хабарництва), що стали поширеним явищем.

В умовах кризи платежів саме недержавні вузи можуть забезпечити своїх викладачів гідним матеріальним утриманням і залучити, таким чином, найбільш кваліфіковані кадри до викладання.

У платному навчальному закладі сама собою знімається проблема девальвації в оцінці знань: студенти, що сплачують за навчання, не будуть фальшувати.

Нарешті, недержавні вузи є більш гнучкими у відношенні до вибору напрямів і змісту навчання, учбових програм — вони орієнтуються на ринок праці і пропонують абітурієнтам спеціальності, на які є попит, не беручи з державного бюджету ні копійки на підготовку спеціалістів, потрібних державі.

3. Головні соціальні функції КСУ.

3.1. Київський слов'янський університет ставить метою реформування в Український науковий центр Слов'янознавства та балканістики для більш успішного виконання в гармонійному поєднанні інтелектуальної, освітньої, інформаційної, консультативної, соціальної, видавничої місії. Із цього випливають його головні соціальні функції, а саме:

по-перше, науково-дослідницька функція КСУ передбачає науково-дослідну роботу зі слов'янознавчої проблематики, проведення наукових заходів в Україні та за її межами;

по-друге, навчальна функція базується на науковій основі. З метою повнішої її реалізації КСУ створює навчальні інститути, філії, гімназії, ліцеї тощо;

по-третє, професійна функція -- забезпечення курсів перекваліфікації на замовлення міністерств, відомств, громадських організацій;

по-четверте, сервісна функція, за якою КСУ обслуговує населення України, надаючи свою наукову, методичну, аудіо та відеопродукцію, юридичні консультації, аудиторські послуги та проводячи і експертизи;

по-п’яте, культурна функція, за якою КСУ обслуговує населення України та проводить культурно-просвітницьку роботу з бажаючими підвищити свій рівень, забезпечує обмін інформацією в галузі культури між Україною та іншими слов'янськими державами, відродження духовності, звичаїв, традицій народу.