Наукові школи КСУ

Наукові школи Київського славістичного університету – це складові Українського центру славістики НАНУ та МОН України

Науковці-славісти об’єднані в єдиний науковий колектив, який займається проблемами вивчення історії, культури, мов найбільшого етносу у Європі – слов’ян. Професорсько-викладацький склад КСУ активно працює в галузі славістики. Науковців університету залучають до викладання і наукової роботи в інших країнах. Уся навчальна-методична робота в університеті будується на науковій основі.

Наукова школа Петра Петровича Толочка, академіка НАНУ, д.і.н., проф., голови Наглядової ради КСУ

П.П.  Толочко – відомий у світі український історик і археолог, має високий міжнародний авторитет, його наукові праці друкуються в Росії, Франції, Німеччині, Польщі, США, Канаді. Петро Петрович почесний професор Російської академії наук, член Академії Європи (Лондон), член-кореспондент Центрального Німецького археологічного інституту (Берлін). Петро Толочко – автор 25 монографій, понад 650 наукових, науково-популярних та публістичних праць. Наукова школа П.П. Толочка – це дослідження актуальних проблем історії Київської Русі, українського середньовіччя. Він допомогає своїм учням досліджувати визначені проблеми в послідовності подій з історико-архєологічних позицій. Особливість його наукових і науково-популярних праць, як українською так і російською мовами – це ясність та доступність. П.П. Толочко головний редактор журналу “Київська старовина”, що видається КСУ.

Наукова школа Всеволода Івановича Наулка, члена-кореспондента НАНУ, д.і.н., проф. кафедри країнознавства

Відомий етнолог, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор. Всеволод Іванович Наулко є автором понад 400 наукових та навчально-методичних публікацій.

Хоча провідною ділянкою наукових зацікавлень В.І. Наулка завжди була етнічна демографія і картографія, без яких неможливе дослідження проблем етногенезу та етнічної історії, коло його наукових інтересів надзвичайно широке. Багато праць ученого присвячено питаннням загальної етнографії і теорії етносу, народним знанням, матеріальній культурі, обрядовості, проблемам зарубіжної етнології, музеєзнавству, викладанню народознавства у школах і вищих навчальних закладах.

Як науковий керівник В.І. Наулко підготував 12 кандидатів та 2 доктора історичних наук. В.І. Наулко брав участь у IX, XI, XII, XIII та XIV Міжнародних з’їздах славістів. Основні навчально-методичні праці В.І. Наулка:

1. Етнічний склад населення української РСР. – К., 1965.

2. Географічне розміщення народів в Українській РСР. – К., 1966.

3. Развитие межэтнических связей на Украине. – К., 1975.

4. Хто і відколи живе в Україні. – К., 1998.

5. Культура і побут населення України. – К., 1993.

6. Країнознавство Випуск 1. – К., 2002 (співавтор і керівник).

7. Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність. – К., 2001.

Література про наукові праці В.І. Наулка:

1. Миколаєнко В. Тепло рідного дому // Вечірній Київ. – 1987. – 9 березня.

2. Краснопольский А.В. Отече-ственные географы (1917-1992). // Библиографический справочник: В 3 т. – СПб., 1993. – Т. 2. – С. 204.

3. Географічна енциклопедія України. -К., 1993. – С. 476.

4. Енциклопедія українознавства. – Мюнхен, 1995. – Т. II. – С. 220.

5. Наулко Всеволод Іванович: Біобібліографія. – К., 1998. – 60 с.

6. Наулко Всеволод Іванович: Бібліографічний покажчик. – К.:, 2003. – 74 с.

Наукова школа д.і.н., професора, Заслуженого працівника освіти України, президента КСУ Юрія Миколайовича Алексєєва

Загалом тематику, над якою працюють науковці-історики під керівництвом д.і.н., проф. Ю.М. Алексєєва, можна визначити як дослідження внеску слов’ян у європейську цивілізацію.

Ю.М. Алексєєв – автор 15-ти монографій, 11-ти навчальних посібників, 2-х художньо-документальних оповідань, понад 250 наукових, науково-популярних та публіцистичних праць. Окремі наукові праці надруковано в Росії, Угорщині, Болгарії. Серед основних праць – “Спочатку побудувати школи” (1998), “Україна: освіта і держава (1987-1997)” (1998), “Україна на зламі історичних епох” (2000), “Думать, сіять, не ждать...” (2001), “Вступ до історії. Курс лекцій”, “Країнознавство. Культура народів слов’янських країн” (2002), “Історія України”  (2004), “Історія України” (2005) тощо.

Юрій Миколайович Алексєєв – головний редактор міжнародного журналу “Болгарський щорічник”, збірника наукових праць “Вісник КСУ”, “Університет”, член редакційних колегій журналів “Нова політика”, “Журналіст України”, “Київська старовина”.

Його особистим науковим внеском до теорії та історії педагогіки України є розробка наукових концепцій і теоретичних засад створення Київського славістичного університету як центру з підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі слов’янознавства, вивчення історії та культури слов’янських народів.

Ю.М. Алексєєв підготував 8 кандидатів та 2 доктора історичних наук. Аспіранти Юрія Миколайовича досліджують проблеми всесвітньої історії. Ю.М. Алексєєв – голова спеціалізованої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій Основні навчально-методичні праці:

1. Спочатку побудувати школи. – К.:, 1998. – 95 с.

2. Україна: освіта і держава (1987-1997). – К., 1998. – 110 с.

3. Україна на зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985-1999 pp.): Навчальний посібник. – К., 2000. – 296 с. (у співавторстві).

4. Думать, сіять, не ждать...: Науково-популярне видання. – К., 2001. – 216 с.

5. Вступ до історії / Курс лекцій. – І випуск. – К.: КіСУ, 2001. (у співавторстві).

6. Країнознавство. Культура народів слов’янський країн: Навчальний посібник. – К., 2002. – 122с. (у співавторстві).

7.Вступ до історії / Курс лекцій. – II Випуск. – К.: КСУ, 2002 (у співавторстві).

8. Київський славістичний університет – осередок розвитку слов’янознавства в Україні // Вісник КСУ. Серія: історія. – 2003. – №15. – С. 5-9.

9. Історія України: Посібник для абітурієнтів і студентів. – К., 2004. - 256 с. ( у співавторстві).

10. Історія України: Навчальний посібник. – К.: КСУ, 2005. – 248 с.

Література про наукові праці Ю. М. Алексєєва:

1. Кузьменко В. З когорти добротворців  // Літературний Чернігів. – 2006. – №3. – С. 86-91.

2. Прискока О., Пасемко І. Наукові та освітні вершини професора Юрія Алексєєва // Освіта України. – 2006. – 15 вересня.

З. Кузьменко   В.   Слово   про   ювіляра   //   Вісник   Київського славістичного університету. Серія: Філологія. – 2006. – Вип.31. – С.3-7.

4. Асатуров  С. Любити  і поважати свою історію //  Київська старовина. – 2005. – № 5. – С. 171-172.

5. Закшевскі А. Рецензія на підручник Юрія Алексєєва “Історія України” // Київська старовина. – 2006. – №1. – С. 168-171.

Науково-практична школа Валентина Володимировича Оскольського, голови Спілки економістів України, професора КСУ

В.В. Оскольський – відомий в Україні економіст, завідувач кафедри цінних паперів, академік Академії економічних наук України.  Заслужений економіст України, голова Української фондової біржі, член президії Торгово-промислової палати України, президент асоціації товарної нумерації України “ЄАН – Україна”. Валентин Володимирович –  співголова українсько-німецького науково-практичного семінару з питань функціонування ринку цінних паперів, автор проекту практичної підготовки студентів-економістів на базі Української фондової біржі.

Наукова школа д.і.н., проф. Bолодимира Cеменовича Бруза, професора кафедри міжнародної інформації

Наукові інтереси: проблеми теорії та практики міжнародних організацій реформування ООН, теоретичні засади сучасних міжнародних відносин та зовнішньої політики України.

Основні навчально-методичні публікації:

1. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1945- 1970-ті роки. – К., 1999. (Розділ І, тема 6, Розділ II, тема 6).

2. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1980-2001. – К., 2001 (Розділ II, тема 4).

3. Міжурядові регіональні організації. – К., 2001 (у співавторстві).

4. Актуальні проблеми теорії та практики міжнародних організацій. – К., 2000.

5. Роль НАТО в сучасному світі. – К., 2000.

6. ООН в сучасних міжнародних відносинах. – К., 2000.

7. Міжнародні організації. – К., 2004.

В.С. Бруз – автор понад 150 наукових і навчально-методичних праць.

B.C. Бруз підготував 11 кандидатів і 2 доктора історичних наук.

Наукова школа д.філол.н., проф. Івана Андрійовича Стоянова, професора кафедри російської філології та практичного курсу слов’ян ських мов, завідувача кафедри слов’янської філології

І.А. Стоянов. – автор понад 100 публікацій з болгарського мовознавства, зокрема зі слов’янської лексикології та лексикографії. Він є редактором і укладачем (у співавторстві з О.Р. Чмир) першого у практиці слов’янської лексикографії “Болгарсько-українського словника”.  Іван Андрійович член авторського колективу з підготовки семитомного виданням “Етимологічний словник української мови”.

У колі професора І.А. Стоянова наукових інтересів – болгарська діалектологія, зокрема, соціолінгвістичний аспект її дослідження, розгляд болгарського ідіому в нашій країні під кутом зору збереження в ньому старослов’янських елементів, а також міжмовних контактів, утворення наддіалектної форми функціонування (койне).

І.А. Стоянов керівник дисертаційних праць з болгарського мовознавства. Четверо його аспірантів після захисту кандидатських дисертацій успішно викладають славістичні дисципліни в Києві, Софії і Варні (Болгарія), Вашингтоні (США). Сьогодні на кафедрі слов’янської філогії КСУ навчаються п’ятеро аспірантів, з них троє під керівництвом проф. І.А. Стоянова займаються дослідженням українсько-болгарської лексичної омонімії; мовностильових особливостей творів болгарського письменника Й. Радикова, впливом перекладацької традиції Біблійних текстів XVII ст. на подальший розвиток чеської мови.